Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
58013 Україна м. Чернівці вул. Комарова 28В тел.: +38 (03722) 4-21-27
Консультативний пункт

Вперше до дитсадка

Прихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от — багато незнайомих облич, нова обстановка... У дошкільному навчальному закладі № 33 «Оселя талановитих» працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. Краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових однолітків , цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до закладу. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього батькам дамо кілька порад.

Розповідайте дитині якомога більше доброго про заклад і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.

Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухи дитини, і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися й одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі змійкою, надягати шапку, знімати і взувати черевички. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячими — нехай учиться самостійності, дорослішає. Дитина ще вдома повинна привчитися вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть маля науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, зважати на чиїсь інтереси. Коли дитина росте в сім'ї одна, можна домовитися з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей.

Батьки і вихователі — є зразком для наслідування дитиною рідної української мови . Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою українською мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само вона перейме суржик, грубі висловлювання, жаргонізм. Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що дитині в садку доведеться розповідати про поїздки і мандри, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді потрібно вчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно розповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу «мовчальника».Ще один важливий аспект: дітям важливо знати потішки, вірші, пісеньки українською мовою.

Батькам важливо ж знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їхні індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини — складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період — це активне оволодіння дитиною повними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлазили під предмети тощо. Втім здатності дітей на третьому році життя не однакові. Тому не варто записувати маля в «спортивні невдахи». Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягують дівчинку чи хлопчика до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ НЕДОРОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Формування правильної звуковимови – один з найголовніших напрямків мовленнєвого розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова. Якщо вона і має якісь мовленнєві недоліки, то ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. І таке трапляється досить часто .У батьків виникає безліч запитань: як саме попередити та подолати порушення звуковимови, в якому віці доцільно звертатися до логопеда та багато інших. На деякі питання, з якими найчастіше батьки звертаються до спеціаліста , ми можемо відповісти.

Як попередити порушення звуковимови у дитини ?

Мовлення батьків є взірцем для наслідування дитиною. Саме тому мовлення батьків у спілкуванні з дитиною має бути:

а) правильним – без мовленнєвих порушень та «сюсюкання»;

б) розбірливим – з чітким промовлянням слів та з виділенням наголошеного складу;

в) простим – насиченим простими фразами з 2 – 4 слів;

г) повторюваним – з багаторазовим використанням одних і тих самих слів упродовж певного проміжку часу;

д) різнобарвним – з використанням різної інтонації, пауз, сили голосу, зміни темпу;

е) живим – супроводжуватися виразною мімікою та (за потреби) жестами.

Як довго треба займатися з дитиною , щоб досягти правильної звуковимови?

Залежно від прояву ФФНМ (відсутності, заміни або спотворення одного чи групи звуків) корекційна робота може тривати від одного тижня до кількох місяців і навіть років. Найчастіше на постановку звуків потрібен місяць, а от на автоматизацію (закріплення правильної вимови звука в мовленні) та диференціацію (розрізнення звуків) близько 6 місяців.

У серпні синові виповниться шість років . У нього значні порушення звуковимови. Логопед із поліклініки рекомендує ще рік відвідувати дитячий садок . Чи можна дитині йти до школи? Логопед поліклініки дав вам слушну пораду. Значні порушення звуковимови не тільки створюють психологічний бар’єр у спілкуванні дитини з однолітками, а й заважають їй засвоювати шкільну програму, особливо предмети мовного циклу. Тож почекайте ще рік, активно займаючись із вчителем – логопедом, і ваша дитина піде до школи з повноцінним мовленням та краще підготовленою до навчання.

Синові поставили діагноз «стигматизм». Що це означає? Які причини цього порушення?

Стигматизмом називається спотворена вимова шиплячих та свистячих звуків. Стигматизм буває:

а) міжзубним, коли при вимові свистячих або / та шиплячих звуків кінчик язика мимовільно просовується між нижніми та верхніми різцями, в результаті чого виходить шепелявий звук ;

б) губно – зубним, коли свистячі або / та шиплячі звуки вимовляються, наче звуки [ф] та [в] (наприклад, фуба – шуба, вумка – сумка);

в) призубними, коли замість свистячих та / чи шиплячих звуків чуються звуки [т] та [д] ( наприклад, тайчик – зайчик, дук – жук );

г) шиплячим, коли замість свистячих звуків чуються пом’якшені звуки [ш’] та [ж‘] (типу шяшішькі – сосиски, жіма – зима );

д) боковим, коли язик у роті стає ребром, у наслідок чого при вимові свистячих та / або шиплячих звуків утворюється «хлюпаючий» звук;

е) носовим, коли свистячі або / та шиплячі звуки вимовляються як звук [х], але з гугнявим відтінком (наприклад , хнік - сік).

Найчастіше у практиці зустрічається міжзубний та шиплячий стигматизм. Причинами спотвореної вимови звуків ймовірніше за все виступає механічне порушення артикуляційного апарату, тобто дефекти зубів та щелеп (відкритий боковий прикус, прогнатія, прогенія, тощо ), вкорочена під’язикова зв’язка , неправильна будова піднебіння (дуже високе чи навпаки пласке). У будь – якому разі при наявності спотворення звуків варто проконсультуватися в ортодонта, чи стоматолога та обов’язково займатися із учителем – логопедом.

Донці шість років. Вона перекручує слова , міняє місцями склади. Як навчити дитину правильно ділити слова на склади ?

Шість років – це вік, коли звукоскладова структура слів має бути повністю сформованою. Треба обов’язково звернутися за допомогою до вчителя – логопеда з метою проведення відповідної діагностики. Залежно від логопедичного висновку потрібно будувати роботу в цьому напрямі. У будь – якому разі для дитини буде корисна вправа «Плескай, як я », де ви плескаєте в долоні, відбиваючи різний ритмічний малюнок ( наприклад : / // , // / , /// тощо). Коли дитина навчиться повторювати запропоновані ряди оплесків, можна буде їй пропонувати так само відплескувати (відгуки) склади у словах різної структури: на кожен склад плеснути в долоні (наприклад: ка-ша, во-ро-на, те-ле-ві-зор тощо). Логопед поліклініки сказала, що у сина порушене фонематичне сприймання. Як його розвивати?

Без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розпізнавання неможливе оволодіння правильною звуковимовою. Вчитель – логопед починає роботу з формування фонематичного сприймання на матеріалі впізнавання немовленнєвих звуків у процесі ігор типу «Що шумить? Хто кричить?», розрізнення висоти, сили та тембру голосу з використанням однакових звуків та звукосполучень, слів і фраз, розрізнення слів, близьких за своїм звуковим складом, диференціації (розрізнення)складів і фонем, розвитку навичок елементарного звукового аналізу.

У дитини порушено багато звуків. Чому, якщо син дуже хоче навчитися правильно вимовляти звук (Р), логопед відпрацьовує (С)?

Дуже добре, що хлопчик сам дуже хоче подолати свою мовленнєву ваду. Вчитель – логопед у своїй роботі правильно дотримується дидактичного принципу послідовного переходу від простого до складного, адже виправляти недоліки свистячих звуків ( [c],[з].[ц] ) значно простіше, ніж шиплячих ( [ж],[ч],[ш] ), звука [л] легше порівняно зі звуком [р]. Одночасна робота над кількома важливими для вимови дитини звуками може бути для неї навіть шкідливою, адже надмірне напруження дихальних органів може призводити до швидкої втоми і навіть запаморочення. Виправлення звука [р] припадає на кінець логопедичної роботи, коли м’язи язика стають більш рухливими, повітряний струмінь тривалим та цілеспрямованим. Тож вам треба набратись терпіння. Зате скільки радості принесе вашій дитині поява в мовленні такого довгоочікуваного звука!

Дитина займається з логопедом, але їй не цікаво виконувати домашні завдання, просто повторюючи слова на певний звук. Що робити ?

Звичайно дитині більше хочеться гратися, а не просто повторювати слова. Отже, грайте з нею! Можна стати «слідопитами» й відшукати в квартирі предмети, в назві яких є звук, що відпрацьовується; грати у «Четвертий зайвий», коли серед чотирьох предметів дитина знаходить той, у назві якого немає заданого звука. Вивчайте із малюнком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки та домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв та приказок, у яких зустрічається той чи інший звук, і тоді домашні логопедичні ігри – заняття стануть зовсім не складними та цікавими, а головне – ефективними.

Донька замість букви « еЛ » вимовляє букву,схожу на слух на «Ве». що робити?

Займатися з учителем – логопедом. Треба пам’ятати, що звуки ми чуємо та вимовляємо, а букви пишемо і читаємо, тож не варто плутати ці поняття. Треба говорити: «Вимовляє звук [Л], але написана буква «еЛ». У вашому випадку йдеться про параламбдацизм – заміну одного звука [Л] іншим - [У]. Варто звернути увагу дитини на ваші губи при вимові звуку [Л] – вони розтягнені в усмішці, та на положення язика – за верхніми зубами. Хай дитина подивиться в дзеркало на свої губи та положення язика при вимові двогубого [Л]. Такий зоровий контроль за допомогою дзеркала прискорить оволодіння дитиною цим звуком.

З якими труднощами може зіткнутися дитина з ФФНМ у школі ?

Діти з вадами звуковимови потрапляють у групу ризику, як схильні до дислексії (порушення читання) та дисграфії (порушення письма), адже при читанні і під час письма вони припускаються тих самих помилок, що й в усному мовленні (наприклад, бійка – білка, пирізок – пиріжок тощо). Невміння злити звуки у склади, склади – у слова під час читання, заміни чи змішування схожим за звучанням чи за написанням букв (наприклад, малі букви «о» - «а», «б»- «д», «м»- «н» тощо) пропуски чи додавання літер на письмі (наприклад, змля – земля , кофита – кофта ) призводить до стійкої не успішності, що не може не позначитись на психологічному стані школяра. Дітям з мовленнєвими порушеннями притаманні деякі відставання у розвитку психічних процесів, а тому навчання в школі, що відбувається вже не на практичному (як у дошкільному дитинстві), а на усвідомленому рівні, й передбачає високий рівень уваги функціонування уваги та пам’яті, мислиннєвих операцій (особливо аналізу та порівняння), в цілому виявляється заскладним. Тож якщо у вас є така можливість, ще рік активно попрацюйте з учителем – логопедом.

Підготувала вчитель – логопед

ДНЗ № 33 "Оселя талановитих"

Квасецька М.В

 
 

Поради психолога

Як допомогти дитині успішно адаптуватися до умов дошкільного закладу №33 "Оселя талановитих"

1. Шановні батьки! Усвідомте, що Ваше власне хвилювання . передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та особливостями організації життя в групі.

2. Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

3. Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.

4. Навчіть дитину елемен тарних навичок самообслуговування.

5. Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка.

6. Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки - не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.

7. Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти Вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про неї.

 
 

Методична робота

Методична робота у нашому дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності педагогів, розвиток їх творчого потенціалу, а відтак – на досягнення позитивних результатів освітнього процесу.

Для цього методична служба:

  • оновлює інформаційну базу даних за розділами:
    • нормативно-правові та інструктивно-методичні документи;
    • інноваційні освітні технології;
    • парціальні та авторські програми;
    • перспективний педагогічний досвід;
  • стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;
  • підвищує професійну майстерність молодих педагогів;
  • проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;
  • сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;
  • вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;
  • прогнозує результати освітнього процесу.

Зміст освітньої роботи з дітьми в закладі відповідає основним вимогам Базового компоненту дошкільної освіти України, реалізується через Базову програму розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі», програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» та парціальні програми:

  • «Англійська мова для дітей дошкільного віку», Т.М.Шкваріної;
  • „Адаптована програма по вивченню англійської мови з дітьми дошкільного віку” С.В. Гічко, Т.Г. Думітрюк, М.В. Квасецької;
  • „Реалізація естетичних завдань через малювання в дитячій установі художньо – естетичного напрямку” Т.М. Галитчук, Г.Т. Думитрюк, М.В. Квасецької;
  • „Крок за кроком” адаптована програма з основ комп’ютерної грамоти Ю.М. Васянович, М.В. Квасецької;
  • Адаптована програма для дошкільнят по сольфеджіо Т.Г. Вовк, М.В. Квасецької.

Педагоги ДНЗ ґрунтовно володіють технологіями Л. Шелестової, К. Білокур, О. Підлісної, Е. Бєлкіної, Г. Домана, Т. Науменко, М. Єфименка, О. Сапогової, М. Гайштута.

Вихователі намагаються використовувати методи:

  • експериментування і дослідів;
  • ознайомлення дітей із соціальними явищами;
  • формування досвіду творчої діяльності як на заняттях так і в повсякденному житті;
  • дитячого проектування.

Результатом цієї роботи став високий рівень інтелектуального розвитку дітей, про що свідчать результати контрольних зрізів, індивідуальні бесіди з дітьми, відгуки вчителів, батьків.

Особливу увагу в закладі приділено вивченню, узагальненню та пропаганді передового педагогічного досвіду роботи. На сьогоднішній день узагальнено 10 досвідів роботи (за останні 10 років). А саме:

  • «Організація роботи з екологічного виховання дошкільнят», Кузенко А.І., Тракало Л.П., 2002р.;
  • „Розвиток логіко-математичних вмінь у дітей дошкільного віку” Бурлаки Л.В., 2004р.;
  • „Активізація та збагачення мовлення дітей дошкільнят”, Лесанюк В.А., 2004р.
  • «Особистісно-орієнтоване спрямування та гуманістично- гармонійний підхід до розвитку та виховання дошкільнят», Ковальчук О.М., 2005р.;
  • „Театралізовані ігри, як засіб розвитку мовлення та творчих здібностей дошкільнят”, Білек О.В., 2007р.
  • «Розвиток діамонологічної компетенції у дітей дошкільного віку», Лесанюк В.А., 2008-2009р.;
  • „Збереження та зміцнення фізичного здоров’я, активізація рухової діяльності” Глібіцької М.Г., 2009р.;
  • „Розвиток співочих навичок та вмінь у дітей дошкільного віку” Вовк Т.Г., 2010р.;
  • «Формування мовленнєвої та соціокультурної компетенцій дошкільників засобами новітніх педагогічних технологій на заняттях англійської мови в дошкільних закладах», Гічко С.В., 2011р.;
  • «Розвиток інтелектуальних здібностей дітей 5-6 років засобами комп’ютерних технологій в умовах ДНЗ», Васянович Ю.М., 2011р.

Така робота методичного кабінету сприяє не лише зростанню рівня фахової майстерності педагогів, а й підвищенню ефективності освітнього процесу з дітьми.

 
 

Сторінка 3 з 3

Шлях: Головна Консультативний пункт